panorama

Києво-Печерська Лавра

    Адреса:вул. Лаврська ( І. Мазепи, 21), 15, корп. 42
    Телефон:044 255 11 05
    Телефон:044 255 11 04
    Телефон:044 255-11-32
    Web:http://www.lavra.ua/
  • Києво-Печерська Лавра є одним із 6 об’єктів України, включених до Списку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

            Історія Києво-Печерської Лаври починається з появи у цих місцях монаха Антонія, який прийшов сюди у 1051 р. зі святої гори Афон і, збудувавши підземні ходи, почав в них жити. Співзасновником монастиря вважається один з перших учнів Антонія – Теодосій (Феодосій).

            Назву «Печерський» монастир отримав від печер, в яких селилися перші ченці. Ці печери стали називати Дальні (Феодосієві). А у 1062 р. Антоній переселившись на сусідній пагорб викопав нові печери – Ближні (Антонієві). Печери являють собою підземні лабіринти, довжиною більше 1000 м. Головна святиня монастиря – нетлінні мощі понад семи десятків православних, зарахованих церквою до лику святих.

             Князь Ізяслав, син Ярослава Мудрого, настільки був вражений життям Антонія, що після зустрічі подарував йому всю навколишню місцевість, на якій будувалися нові келії, куди переселилася майже вся братія. Центр обителі перемістився до Верхньої лаври. У 1073-1079 рр. збудували головний храм монастиря – Успенський собор та інші будівлі. У 1106-1108 рр. зведено Свято-Троїцьку надбрамну церкву, і у 1108 р.– трапезну.

            У ХІ ст. монастир стає центром поширення і утвердження християнства в Київській Русі. Він був художнім, історичним і медичним центром з власною іконописною майстернею. У 1169 р. отримав статус «лаври» – головного великого чоловічого монастиря. В кінці ХІІ ст. територію монастиря огородили мурованими фортечними стінами.

            У ХVІ-ХVІІІ ст. історія Києво-Печерської Лаври була тісно пов’язана з козацтвом, яке надало монастирю політичну підтримку. Особливо визначився доброчинною діяльністю гетьман І.Мазепа. На його кошти було зведено монастирський мур з баштами і брамами, церкву Всіх святих над Економічною брамою, відновлено Свято-Троїцьку надбрамну церкву, позолочено бані Успенського собору.

            Серед споруд головним елементом композиції Лаври є Велика дзвіниця, споруджена у 1744 р. Висота її чотирьох ярусів 96,5 м, що дозволяє стверджувати, що довгий час вона була однією з найвищих споруд світу. Діаметр її основи 28,8 м.

            Не раз лаврські будівлі зазнавали руйнувань: так було у 1240 р. під час монгольської навали, у 1482 р. при набігах кримського хана Менґлі Ґерея, у 1718 р., коли Верхню лавру охопила страшна пожежа і було знищено всі дерев’яні споруди. З 1720 р. почалися відбудовчі роботи й зведення нових мурованих споруд, які збереглися й до наших днів. У 1926 р. монастир оголосили історико-культурним державним заповідником з назвою «Всеукраїнський музейний городок». Та найбільших втрат Лавра зазнала під час Другої світової війни: від потужного вибуху було знищено Успенський собор та пограбовані всі музеї заповідника. В радянські часи монахів двічі виганяли з їх православної святині (у 1930 р. та 1961 р.), але обитель відроджувалася знову.

            На сьогодні Лавра являє собою винятково цінний архітектурний ансамбль, що формувався майже дев’ять століть. Комплекс включає понад 200 пам’яток археології, архітектури, історії та монументального мистецтва. Києво-Печерська Лавра є одним із 6 об’єктів України, включених до Списку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На території Верхньої лаври розташовані численні музеї. Більшість експозицій присвячені різним українським художнім стилям, жанрам і творам ужиткового мистецтва.

     

  • Об‘єкт на карті

  • Усі об‘єкти