ОГЛЯДОВА ЕКСКУРСІЯ
Київ – всесвітньо відоме стародавнє місто, центр тяжіння всіх українських земель. Своїм корінням воно заглибилося у давню історію, що нараховує понад 1500 років. Майже на всіх етапах історичного розвитку Київ відігравав роль адміністративно-політичного центру: у VІІ-VІІІ ст., він був центром раннього державного утворення слов'ян – Полянського князівства, у ІХ-ХІІ ст. – стольний град Київської Русі, могутньої східнослов'янської держави, добре відомої в Європі, Азії і на Близькому Сході.
Київські ландшафти, краса і багатство золотоверхих храмів міста здавна захоплювали мандрівників-чужинців. Ще на початку XI ст. Тітмар, єпископ Мерзебурзький, зазначав, що місто Київ «дуже сильне», хоча часто руйнується нападами печенігів. «У великім цім місті, писав він, є більше 400 церков, 8 ринків, люду незчисленна сила».
Київ розкинувся з півночі на південь уздовж обох мальовничих берегів Дніпра. Понад половину території міста становлять ліси, зелені насадження та водойми. Недаремно Київ зажив слави «міста-парку» на Дніпрі. Загальна площа водного простору в межах міста становить близько 40 кв. км.
Упорядковуються вулиці і магістралі міста, створюються транспортні розв'язки. Площі і вулиці прикрашаються новими пам'ятниками, зеленими насадженнями. Основою системи зелених насаджень є унікальний водно-зелений діаметр довжиною 30 км та шириною 1,5-5 км, який включає дніпровські острови, прибережні парки та лугопарки.
Нині, коли Україна стала незалежною державою, Київ по праву є її адміністративно-політичним, економічним, культурним, науковим і релігійним центром. За чисельністю населення Київ входить до десятки найбільших міст Європи. У ньому проживає 2,8 млн чоловік. Територія міста поділяється на 10 адміністративних районів. У місті працюють Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, вищі судові інстанції, центральні органи державної влади.
У Києві досить розгалужена мережа закладів культури та мистецтва: тут діють понад 30 театрів, близько 100 музеїв, 140 бібліотек, 19 концертних організацій і самостійних музичних колективів тощо.
Широкого розвитку в Києві набув міський пасажирський транспорт: метрополітен, швидкісний трамвай, тролейбус, автобус. Щодня громадським транспортом перевозиться близько 4 млн пасажирів. У місті діють три лінії метрополітену, загальна довжина яких становить понад 60 км (49 станції). На них припадає 36% перевезень.
Київ – спортивний центр України: 29 стадіонів на 186 тис. місць, 612 спортивних залів, 48 плавальних басейнів, 1366 спортивних майданчиків, понад 470 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 5 кінноспортивних баз, 5 споруд із штучним льодом.
Майже всі історичні епохи залишили в Києві свої сліди у вигляді пам'яток археології, історії, архітектури, мистецтва. Унікальну історико-культурну спадщину міста формують 2148 пам'яток, які охороняються державою. З них 39 – міжнародного значення, 437 – державного і 1711 – місцевого. До того ж Київ має сприятливі природно-рекреаційні ресурси: помірно-теплий клімат, значні масиви лісів, що оточують місто, з малими річками та водоймами створюють чудові умови для відпочинку, оздоровлення, лікування людей і формують передумови зростання туристичних потоків до міста.
Відвідайте
Золоті Ворота
Філіал Національного заповідника "Софія Київська" – Золоті Ворота.
Андріївська церква
Перлина храмової архітектури стилю бароко. Зведена в 1753 р. (зодчий Б. Растреллі, арх. І.Мічурін).
Софійський заповідник
Головний майдан Києва ще за князя Ярослава Мудрого.
Національна опера України
Навпроти новобудови по фронту вул. Володимирської красується монументальна будівля у стилі неоренесанс – Національний академічний театр опери та балету України ім. Т. Шевченка.
Будинок учителя
Будинок учителя зводився у 1910-11 рр. як Педагогічний музей (урочисте відкриття – 1912 р.).
Володимирський собор
Помітне місце у забудові бульвару Т. Шевченка належить Володимирському собору.
Цирк
Цирк користується незмінною популярністю серед киян, його зала вміщує 2000 глядачів.
Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Київський національний університет ім. Т. Шевченка був і відкритий у 1834 р. під назвою "Імператорський університет Св. Володимира".
Пам'ятник арсенальцям
Робітники заводу "Арсенал" традиційно були ініціаторами соціальних заворушень і революційних виступів.
Бессарабський ринок
Головна вулиця столиці Хрещатик закінчується ще однією візитівкою міста – Бессарабською площею.
Пам'ятник Лесі Українці
У 1973 році у Києві на площі ім. Лесі Українки відкрито пам'ятник Лесі Українці (ск. Г. Кальченко, 1973 р.).
Маріїнський палац
Ще у 1744 р., перебуваючи у Києві, імператриця Єлизавета визначила місце побудови палацу для царських відвідань – Маріїнський палац.
Пам'ятник Вічної Слави
Площу Слави формує зелений масив парку Вічної Слави, розташованого на верхній наддніпровській терасі.
Києво-Печерська Лавра
Окрасу й славу Печерська з давніх давен складає Києво-Печерська Лавра.
Монумент Вітчизна-мати
Меморіальний комплекс Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 45 рр. займає площу 10 га на пагорбі понад Дніпром.
Пам'ятний знак засновникам міста Києва
На березі Дніпра розплановано Наводницький парк.
Аскольдова могила
Трохи нижче від пл. Слави до узвозу прилучається Паркова дорога. Тут серед мальовничої зелені розташована заповідна місцевість – Аскольдова могила.
Монумент на честь Возз'єднання України з Росією
Від старого Купецького саду залишалася відкрита естрада. Але у 1982 р. замість неї споруджено помпезний монумент на честь "возз'єднання України з Росією".
Фонтан Самсон
Одночасно з реконструкцією торговельних рядів відбулося відродження цікавої пам'ятки старовини: біля північної лінії Гостинного двору відтворено фонтан "Самсон".
Пам'ятник морякам Дніпровської флотилії
Була на Дніпрі й військова флотилія, вперше офіційно створена ще у 1696 р. Річкові військові судна брали участь у подіях громадянської війни; матроси-річковики з винятковою мужністю захищали місто від фашистської навали у 1941 р.
Фунікулер
У 1905 р. тут було обладнано "Михайлівський підйом" – фунікулер, зручний транспортний засіб із двома підвісними вагонами (інж. А. Абрагамсон, О. Баришніков, М. П'ятницький).
Пам'ятник князю Володимиру
На середній терасі парку "Володимирська гірка" з 1853 р. стоїть пам'ятник князю Володимиру – хрестителю Русі.
Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського
До забудови майдану Незалежності входить чотириповерхова споруда оперної студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського (колишня Консерваторія).
Майдан Незалежності
Одразу після проголошення незалежності України площа Жовтневої Революції отримала нове горде ім'я – Майдан Незалежності.
Михайлівський собор
Михайлівський монастир був однією з найдавніших київських святинь. В XI ст. на цьому місці існував Димитрівський монастир, заснований київським князем Ізяславом Ярославичем (християнське ім'я Дмитро).