panorama

Київ – столиця Руської держави

 У першій третині IX ст. місто деякий час сплачувало данину Хозарському каганату, але невдовзі звільнилося за допомогою варязької дружини, очолюваної князями Аскольдом і Діром. Відтоді Київ стає місцем, куди з усієї Русі збиралися купецькі флотилії та військові загони, спрямовані на Візантію. Великого міжнародного розголосу набув вже перший напад князя Аскольда на Константинополь у 860 р. Близько 882 р. Київ підступно захопив новгородський князь Олег. Він вперше об'єднав північну та південну Русь в єдиній державі і проголосив Київ її столицею – "матір'ю городів руських". Місто на той час складалося з двох окремих частин – Гори з князівськими та боярськими дворами та Подолу, що був торговельно-ремісничим осередком міста. Міську структуру доповнювала київська околиця з селами, позаміськими дворами можновладців, сільськогосподарськими угіддями городян. Населення Києва від початку було строкатим як за етнічним складом, так і за віросповіданням. До кінця X ст. більшість киян вклонялися слов'янським богам Перуну та Велесу. Але вже у IX ст. тут існувала християнська громада, з X ст. відома іудейська, пізніше – вірменська, німецька тощо. Хрещення Русі князем Володимиром у 988 р. набуло значення епохального суспільного і державного акту. Київ стає столицею однієї з найбільших християнських держав Європи, центром руської митрополії. Побудова мурованої Десятинної церкви (990-996 рр.) започаткувала розвиток давньоруського монументального мистецтва.

945_map_.jpg

Найбільшого розквіту давній Київ досяг під час князювання Ярослава Мудрого (1019-54 рр.) та його синів.

 

image_yaroslav_.jpg

Пам’ятник Ярославу Мудрому в Києві

 

Ярослав споруджує грандіозну систему міських укріплень з парадними Золотими воротами та величний Софійський собор, уславлений своїми мозаїками та фресками.

sophia_map_.jpg

image_sophia_.jpg

image_sophia_fly_.jpg

Софія Київська: сучасний вигляд

 

         Починають стрімко розвиватися література, різні види мистецтв та ремесел. У місті та навколо нього виникають численні монастирі, серед яких особливого релігійного та культурного значення набуває Печерський – один з перших осередків літописання.

 

lavra_map_.jpg

 

         У давньоруський період десятки монахів уславилися святістю (серед них свв. Антоній, Феодосій, Агапіт, Аліпій, Нестор-Літописець, Ілля Муромець та ін.), із стін монастиря вийшло більше 50 архієреїв. Впродовж XI-XIII ст. Київ стає одним з найбільших міст середньовічної Європи. Його територія сягає 400 га, а населення – 35-50 тисяч чоловік.

 

1240_map_.jpg

         В той же час місто постійно потерпає від наскоків кочовиків – спочатку печенігів, а пізніше половців.

Після смерті Володимира Мономаха посилилися чвари між удільними князями, і столичний статус Києва протягом XII ст. поступово зводиться до номінального. Місто двічі піддається спустошенню руськими князями: у 1169 р. військом Андрія Боголюбського, у 1203 р. – Рюрика Ростиславича. Одним з найдраматичніших днів в історії міста стало 6 грудня 1240 р., коли монгольська орда хана Батия штурмом здобула місто і майже повністю зруйнувала його. Після цього Київ надовго втратив своє значення. Занепад економічного та політичного життя Києва підсилило перенесення у 1299 р. на Північний Схід Русі резиденції руських митрополитів (які, однак, зберігали титул Київських).