panorama

Київ радянський

         В 1917-20 рр. місто пережило події революції та громадянської війни. Багато разів змінювалась влада: Київ був столицею УНР, Української Держави Скоропадського, радянської України. В червні 1920 р. в Києві утвердились більшовики. Столицю Української республіки перенесли до Харкова. В 1934 р. столицею УРСР знову стає Київ.

         Голодомор 1932-33 рр. мав своє відлуння і в Києві: сюди втікали від голодної смерті селяни. Значних втрат зазнали кияни і від сталінських репресій 30-их рр.: багато горожан було закатовано за надуманими звинуваченнями та без них, вічною пам‘яткою цих подій є меморіал у Биківні на околицях міста.

         В ході Другої світової війни місто також зазнало величезних людських та матеріальних втрат: практично повністю було зруйновано його центральну частину, понад 100 тис. мирних жителів та військовополонених було розстріляно у Бабиному Яру, а битва за Київ у 1943 р. взагалі увійшла до найтрагічніших сторінок військового літопису.

         Неймовірних зусиль і трудової звитяги потребувала і повоєнна відбудова Києва. В кінці 40-их рр. підприємства столиці радянської України вийшли на довоєнний рівень промислового виробництва. У 50-их рр. завершилася відбудова Хрещатика, у 1960 р. було відкрито першу лінію київського метрополітену, почалося масове житлове будівництво, а Київ знову набув рис красивого та ошатного міста. В 1956 р. чисельність населення досягла 1 млн жит. Сталися деякі послаблення і в політичному режимові: на хвилі «хрущовської відлиги» почали з‘являтися молоді талановиті митці, громадські діячі, учені (В.Симоненко, І.Драч, Л.Танюк, А.Горська, І.Миколайчук). Втім після нетривалої лібералізації режиму у 70-х рр. настав час брежнєвського застою та «закручування гайок», що врешті-решт призвело до остаточної деградації існуючої системи та її руйнації.